Техніка гризайль у живописі

Однією з найбільш дивовижних і глибоких технік у живописі, не дивлячись на свою монохромність, є гризайль. Її назва в перекладі з французької означає сірий, але в дійсності вона може бути виконана в будь-якому кольорі. Адже вона полягає в однокольоровій передачі зображення з використанням тональних градацій. Саме тон, а не колір має тут значення. Правильно дібраний за світлістю відтінок певного кольору дозволяє зробити роботу об’ємною та просторовою. А її монохромність залишає місце для фантазії та власної кольорової інтерпретації.

Гризайль в історії живопису

Початком активного використання техніки гризайль у живописі прийнято вважати епоху Середньовіччя. Послужити цьому могла мізерна палітра кольорів або суворі релігійні канони. Хай там як, в результаті монохромний живопис став набирати популярність і досяг піку в епоху Відродження. Особливо вправні майстри того часу могли створювати витвори, які практично не відрізнялися від об’ємних скульптур. Це викликало особливий захват у суспільстві, а деякі хитруни навіть використовувати картини в техніці гризайль як імітацію кам’яної скульптури в інтер’єрі.

З часом гризайль перемістилася в станковий живопис. Яскравим прикладом є фрески та стеля Сикстинської капели, які частково виконані в цій техніці. Також вона активно використовувалася ілюстраторами в рукописних манускриптах і до сьогодні застосовується художниками для створення ескізів. Адже після виконання композиційного малюнка художник передає рельєфи, об’єми та тіні часто одним основним кольором.

Однак поступово техніка стала втрачати колишню популярність, поки на початку ХХ століття не стався переворот в усьому світі мистецтва. Майстри стали на шлях пошуку нових сенсів і їхніх втілень на полотні, в результаті чого вони знову звернули увагу на монохромний живопис. За допомогою нього робили акцент на внутрішніх переживаннях людини, а не на достовірному зображенні дійсності, вдаючись до нової образотворчої техніки.

На сьогоднішній день техніку в основному використовують молоді художники, які вчаться передавати форму та фактуру предметів. Досить популярна гризайль в інтер’єрі. Наприклад, натюрморт в одному кольорі чи чорно-білий портрет — стильне та актуальне рішення для дому, яке користується попитом.

Техніка малювання гризайль

Комусь дана техніка може здатися простою. Адже використовується лише один колір. В дійсності ж вона потребує тонкого розуміння тонів і є дуже корисною для вдосконалення своїх художніх навичок. А особливою майстерністю є підбір настільки точного співвіднесення тонів, що робота навіть передає відчуття кольору. Адже саме співвіднесення та поєднання тонів має більшу важливість, ніж точна передача кольору в живописі.

Техніка гризайль дозволяє художникові краще відчувати кольори та відтінки, розглядаючи їх уже з точки зору насиченості та інтенсивності. Що досить важливо для зображення фактури та об’єму на полотні. Щобільше, вона дозволяє фантазувати та малювати у своїй уяві власну палітру кольорів.

Весь процес роботи в техніці гризайль можна розділити на наступні базові етапи:

1. Дослідження предмету зображення, аналіз співвідношення світла й тіні.
2. Зображення основних форм.
3. Робота з найсвітлішим тоном.
4. Робота з тоном середньої інтенсивності.
5. Робота з темними тонами.
6. Виділення найтемніших або найсвітліших місць (в залежності від обраного вами матеріалу).
7. Додавання проміжних тонів за необхідності.

Звісно, з різними матеріалами послідовність даних етапів може змінюватися. Наприклад, з аквареллю ми рухаємося від світлих до темних тонів, із маслом же ми виділяємо білилами найсвітліші ділянки наприкінці. Але однозначно всі ці кроки будуть присутні в процесі створення роботи гризайль.

Натюрморт у стилі гризайль

Одним із найпопулярніших жанрів у техніці гризайль є натюрморт. Загалом це пов’язано з тим, що на ньому художники-початківці відпрацьовують навички передачі світлотіні. Адже подібна практика суттєво підвищує рівень художньої майстерності й дозволяє новачкам відчути глибину та розмаїття відтінків.

Якщо ви також вирішили попрактикуватися даним чином, необхідно врахувати декілька важливих факторів:

• предмети для натюрморту треба добирати різні за розміром, фактурою та формою;
• предмети повинні бути гармонійно встановлені в вертикальній і горизонтальній площинах;
• драпірування повинне бути помірним, без великої кількості складок, але й не гладким;
• наявність гарного освітлення особливо важлива для відстеження світлотіні.

Ну, і звісно, пам’ятайте, що процес роботи залежитиме від використовуваних вами матеріалів. Малювати в техніці гризайль можна чим завгодно. Це може бути гуаш, акварель, масло, туш або олівці. Незалежно від вашого вибору, дана практика однозначно буде корисною та відкриє вам багато нового.

Монохромні картини

Картини, виконані в одному кольорі, називаються монохромними. Частіше за все такі роботи написані в різних тонах сірого, де вони варіюються від світлих до темних, від прозорих до насичених і від холодних до теплих.

Такі картини не є ескізом або підмальовком у процесі створення роботи, а виступають самостійним і кінцевим результатом зображення предмета чи людини. Прекрасним прикладом монохромної картини, що отримала суспільне визнання, вважається робота Пабло Пікассо під назвою “Герніка”. Вона виконана у властивому майстрі стилі кубізм і розкриває перед глядачем увесь жах і біль слова “війна”. Адже дана робота присвячена одному з міст Іспанії, яке зазнало жахливих втрат під час бомбардування.

І це далеко не єдиний приклад пронизливого та зворушливого монохромного живопису у світі мистецтва. Багато відомих майстрів зверталися до техніки гризайль у своїх роботах у різні історичні епохи. Серед них Бове, Босх, Рубенс і Ван Ейк. А отже, дана техніка точно варта того, щоб займати окреме місце у світовому живописі.