Як відрізнити стилі живопису

В першу чергу необхідно визначитися з самим поняттям стиль і його трактуванням у світі образотворчого мистецтва. Адже саме визначення цього слова може істотно різнитися залежно від сфери його використання. Межі між такими поняттями як стиль, жанр і напрям досить розмиті, що часом викликає почуття розгубленості. Що ж таке стиль у живописі?

Що таке стиль?

Стиль — це комплекс критеріїв об'єднаних ідеєю, технікою виконання та певними соціально-культурними явищами. У зв'язку з цим, кожен стиль, тою чи іншою мірою, є представником свого часу. Більш того, між ними існує тісний взаємозв'язок, оскільки часто вони плавно переходять з одного в інший, перебуваючи в постійному розвитку, змішуванні й протистоянні.

Говорячи про напрямки живопису, в сучасному мистецтвознавстві немає однозначного трактування цього поняття. Стиль і напрямок, скоріше, є синонімами й представляють одні й ті ж критерії, які поєднують предмети мистецтва в світі живопису.

На сьогоднішній день існує безліч стилів та напрямів у мистецтві. Досить складно відстежити зародження й розвиток кожного з них, але можна виділити основні, які є родоначальниками і об'єднують в собі загальні властивості та характеристики для певних категорій. Нижче представлені основні стилі живопису відповідно до історичних епох, які вони характеризують.

Основні стилі живопису:

• Романський стиль (Х - ХІІІ) — панував у середньовічній Європі, характеризується християнською тематикою, дотриманням суворої симетричності зображення, ієрархічністю зображуваних елементів та недотриманням пропорцій. Одним з яскравих прикладів романського стилю є ілюстрація «Три волхви» з Псалтиря Св. Олбана.
• Готичний стиль (ХIII - XVI) — реалістичне зображення людей, відображення релігійних і побутових сцен, особливу увагу відведено стражданням героїв картин. Активно використовувався у книжковій мініатюрі середньовічної Європи. Відомими прикладами робіт у готичному стилі є: «Шлях на Голгофу», Сімоне Мартіні; «Колесо десяти періодів віку людини», мініатюра з «Псалтиря Робера де Ліля».
• Відродження (Ренесанс) (XIV - XVI) — перехід від епохи середньовіччя до нового часу, характерна передача перспективи, що створює більш правдиве відображення реальності. Релігійні сцени наповнені більш приземленим сюжетом, явно виражено звернення до сюжетів античності. На сьогоднішній день, істотна частина найвидатніших живописних робіт відноситься саме до цієї епохи. Наприклад, «Джоконда» Леонардо да Вінчі, «Преображення Господнє» Рафаеля Санті, «Тондо Доні» Мікеланджело Буонарроті.
• Бароко (XVI - XVIII) — результат суперечностей між церковним та світським баченням світу, характерна навмисна розкіш, урочистість й надлишок декоративних елементів. В основному цей стиль використовувався для написання портретів того часу. Яскравими прикладами є роботи: «Святе Сімейство», Антоніс ван Дейк; «Музиканти», Караваджо; «Меніни» Веласкеса.
• Класицизм (XVII - XIX) — в основі лежить античне мистецтво, характеризується лаконічністю й логічністю. Виділяється ідеалізацією людської фігури та міфологічними сюжетами. Прикладами відомих картин цієї епохи є: «Смерть Марата», Жак-Луї Давід; «Останній день Помпеї», Карл Брюллов.
• Сентименталізм (XVIII) — в основі лежить ідея викликати відповідну емоційну реакцію у глядача, в основному співчуття. Характеризується зображенням сцен з сільського життя або з життя простих «маленьких» людей. Яскравими прикладами є: «Портрет молодої жінки», Жан-Батіст Грез; «Габріель Арно», Луїз Леопольд Буальі.
• Рококо (XVIII - XIX) — виник як результат пізнього бароко. Відмінними рисами є надмірний декор, інтимно-кокетливий характер та світла гамма кольорів. В основному зображує сцени з життя еліти або має пасторальні й міфологічні сюжети. Одними з найбільш відомих робіт у стилі рококо є: «Портрет маркізи де Помпадур», Франсуа Буше; «Гойдалки», Жан-Оноре Фрагонар; «Чудовий бал», Антуан Ватто.
• Романтизм (XVIII - XIX) — висуває на перший план індивідуальність, підіймає її ідеалістичні прагнення, характерна наявність культивування природи й людської натури, казкові та міфологічні мотиви. Також, характерною рисою є наявність безлічі важливих дрібних деталей. Серед відомих полотен, виконаних в даному стилі: «Герцогиня Альба», Франциско Гойя; «Смерть Сарданапала» Ежен Делакруа; «Вершниця», Карл Брюллов.
• Реалізм (XIX) — основною ідеєю є правдиве і реалістичне зображення навколишнього світу. Стиль характеризується чуттєвістю, емоційністю та натуралістичністю зображення героїв. Переважають жанрові сцени з життя простих людей. Чудовими прикладами є такі роботи: «Рибалки Середземномор'я», Жюль Бретон; «Віяльниці», Густав Курбе; «Сніданок на траві», Едуар Мане.
• Натуралізм (XIX) — в основі лежить прагнення відобразити реальність максимально об'єктивно і неупереджено, художнє пізнання уподібнюється науковому. Характерно зображення фізіологічних проявів людини та її анатомічних особливостей, сцен жорстокості й насильства. Яскравими прикладами цього стилю є картини: «Косовиця», Жюль Бастьєн-Лепаж; «Повернення отари», Антон Мауве;
• Імпресіонізм (XIX) — передача почуттів і емоцій автора від побаченого є основною ідеєю стилю. Йому характерні зображення предметів без контурів, практична відсутність чорного кольору, нанесення свіжих мазків на ще не висохлу поверхню полотна. Твори виконані в цьому стилі наповнені легкістю, щирістю почуттів й відвертістю емоцій. Наочними прикладами є: «Водяні лілії», Клод Моне; «Парасольки», П'єр-Огюст Ренуар; «Жокеї перед стрибками», Едгар Дега.
• Символізм (XIX - XX) — є одним з напрямків на рубежі XIX і XX століть. Виступав в протиставлення імпресіонізму і реалізму, відображав негативне ставлення до буржуазних цінностей і висловлював бажання знайти духовну свободу. Характерними є прагнення до експериментів, таємничість і недомовленість сюжетів, містицизм. Найбільш популярними тематиками були релігія та окультизм, часто зображувався трагічний зв'язок любові та смерті. Відомими картинами, виконаними в цьому стилі, є: «Жовтий Ісус», Поль Гоген; «Поранений ангел», Хуго Сімберг.
• Примітивізм (XIX - XX) — навмисне спрощення зображуваної картинки подібно дитині або первісній людині. Основною ідеєю є поширення мистецтва в народі. Прикладами робіт в стилі примітивізм виступають: «Актриса Маргарита», Ніко Піросмані; «Спляча циганка», Анрі Руссо.
• Модерн (XIX - XX) - характеризується стилізацією напрямків мистецтва різних епох. Даний стиль ґрунтується на принципах декоративності, орнаментальності й асиметрії. Виділяється відмовою від кутів і прямих ліній на користь більш природних кривих обрисів. Шедеврами модерну вважаються: «Поцілунок», Густав Клімт; «Вечеря», Леон Бакст.
• Модернізм (XX) — загальна назва напрямів мистецтва на початку XX століття, які характеризуються запереченням форм естетики минулого і виразом вільних поглядів художника. Головною метою стилів, які об'єднує в собі модернізм, є створення оригінальних творів, використовуючи нові засоби в образотворчому мистецтві.

Основні напрями модернізму:

• Експресіонізм — суб'єктивне зображення навколишнього світу з повним спотворенням реальності для передачі певного емоційного ефекту. Відомим експресіоністом був Вінсент Ван Гог. Його картини «Зоряна ніч», «Соняшники», «Іриси» та багато інших є всесвітньо відомими шедеврами живопису.
• Кубізм — характеризується використанням чітких ліній та різних геометричних фігур. Основною ідеєю є вираження всієї складності й різноманіття життя в найпростіших просторових моделях. Пабло Пікассо називають батьком кубізму, а його «Авіньйонські дівиці» відомі в усьому світі.
• Футуризм — головна художня ідея полягає у вираженні стрімкості руху як основної характеризуючої сучасного темпу життя. Зображення техніки й урбанізму як головних ознак сучасності і майбутнього. Наочними прикладами робіт в стилі футуризм є: «Червоний вершник» Карло Карра; «Рух автомобіля», Джакомо Балла.

• Сюрреалізм - основними характерними рисами є відсторонення від усвідомленої творчості, зображення химерних форм і образів для передачі підсвідомого. Допускається, що в основі створення цього стилю лежить поєднання ілюзії та сну.

  Активно використовуються такі техніки як:

  • текстурування;
  • соскаблювання;
  • крапельний метод;
  • метод колажу;
  • креслення.

  Одним з найяскравіших представників сюрреалізму є Сальвадор Далі. Його найвідоміші праці: «Постійність пам'яті», «Сон, навіяний польотом бджоли навколо граната», «Жираф у вогні».

• Абстракціонізм — в основі лежить поєднання простих і складних форм, гра з кольором і площинами. Поєднання фігур і фарб здається хаотичним та гармонійним одночасно. Зображення на полотні не має відношення до реальності, але передає ідеї й почуття автора. Абстракціонізм, в свою чергу, теж ділиться на кілька підвидів.

  Види абстракціонізму:

  • кольоровий абстракціонізм — гра з кольором і відтінками;
  • геометричний абстракціонізм — виділяється наявністю чітких форм та ліній;
  • експресивний абстракціонізм — особливе значення приділяється саме техніці нанесення фарб;
  • мінімалістичний абстракціонізм — лаконічне використання кольорів і елементів.

  Всесвітньо відомими шедеврами даного стилю є: «Чорний супрематичний квадрат», Казимир Малевич; «Композиція», Василь Кандинський; «Композиція з червоним, жовтим і синім», Піт Мондріан.

• Постмодернізм — є поверненням до предмодерністських поглядів на живопис, але в новому оформленні. Характерною особливістю вважається об'єднання різних прийомів і стилів в одній роботі. Даний стиль, певною мірою, зрівнює всі напрямки, що існують, їх значимість й актуальність. Передбачає відсутність будь-яких правил і заохочує вільне самовираження. Яскравими прикладами робіт постмодернізму є: «Леді Годива», Ремедіос Варо; «Портрет Мішеля Лейріс», Френсіс Бекон.
• Анахронізм — одна з течій постмодернізму, яка характеризується авторською інтерпретацією мистецтва минулого, є певною пародією, в основному, на мистецтво епохи ренесансу, бароко і класицизму. Карло Марія Маріані відомий представник даного напрямку. Одні з найвідоміших його картин «Невагоме» й «Ідеальний кругозір».
• Андеграунд — в широкому сенсі, мистецтво, що ставить себе всупереч обмежуючим переконанням, що панують у суспільній культурі, відкидає і порушує політичні, моральні та соціальні рамки поведінки.

Даний список включає лише найбільш популярні й актуальні на сьогоднішній день стилі та напрямки в живописі, і не є повним. Більшість з них мають власні підстилі або різновиди, що значно збільшує кількість існуючих напрямків. Розвиток сучасних технологій і їх істотний вплив на життя людини теж зробили чималий вплив на сучасне мистецтво й живопис, що відображається в таких напрямках як:

• Фотографія;

  Наприклад, роботи відомого сучасного фотографа, Енні Лейбовіц.

• Digital- art;

  Особливою популярністю користуються роботи Карілло Роландо, Вероніки Міноззі і Майкла Дебалфо.

З кожним днем взаємозв'язок між технологіями й живописом стає тісніше, породжуючи нові техніки, прийоми, напрямки та стилі.